Хотілось чистоти

Хотілось чистоти
Понад усе:
Думок і вчинків
І незаплямованих історій.
Щоб світло сонячне
Безвимірно просте
Враз розлилося по кімнаті непросторій.

А вся ота заплутаність
Багаж.
Нажитого і не потрібного нікому.
В багаття.
Не збідніє розум наш
Без спогадів
В плетінні їх старому.

Бо спрага світлого
І сил якби нових.
А не тягар думок нести одвічно
По перехрестям ще непізнаних доріг.
В протистоянні всім вітрам
Завжди зустрічним.

Хотілось чистоти.
Чи то тепла.
В бажаннях складно
Встановити власні межі...
Якби лиш справжність непідробною була.
Хай навіть без шовків і без мережив.

Поділитись сторінкою: