Прости, прощай

Під гобеленом зоряним в гаю,
Де солов'ї в мелодіях купались,
Прощав тут я навік любов свою,      |
А зорі в небі, як завжди, сміялись. | (2)

Приспів:
Прости, прощай, не забувай,
Любов свою не покидай,
Бо ти одна, єдина та,               |
Що в серці тім, прощать звала...    | (2)

Прийшла навік і загубився слід,
Затихли роки на заснулій стежці,
І лиш на мить лишився бутий слід,   |
Холодний лід на зраненому серці...  | (2)

Приспів.

Приснися, білий сон, цей сон мені,
Ще навіть не згоріла зоря рання,
Цвіте-горить, мов ватрою вгорі,     |
Таке палке і радісне кохання.       | (2)

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: