Хвилі-коні
|
Покружляв білий лебідь,
У небі розтанув,
Затягнулося смутком
Затоки свічадо.
Може, лебідь той був
Молодим листопадом,
Може, він не розтанув,
А просто зів'янув.
Просто ніколи нам
Підраховувать листя,
Теплі краплі збирати
В гарячі долоні, -
Наші руки вплелися
В гриви вихрасті,
І нас хвилі несуть, хвилі-коні.
Ми вростаємо в рух.
Нам спинятися ніколи.
Сиву гриву руками
Міцніше стискай!
Летимо в піднебессі
Шалено і віхольно...
Ех, несеться табун!
Пропав! Прощавай!
Розтяглися в стрічки
Знепокоєні зорі,
Ми не чуєм, як плавляться
В коней підкови,
Нас не може ніхто
Зупинити – ніколи:
Берег сонця пливе нам
Назустріч у море!
Нас не може ніхто
Зупинити – ніколи:
Скачем в нову добу!
Відкриваєм простори! Поділитись сторінкою:
| |
|
Ключові слова: Хвилі-коні, Павло Мовчан, Анжела Ярмолюк, Фемій Мустафаєв Пісню ввела: Angel 15.09.2013Відредаґовано: 16.09.2013Переглядів: 636
×
Повідомлення 1
|
Пісні Сайт постійно оновлюється. Щоб нічого не прогавити, підпишіться на нашу сторінку >>>
|
|
Вміст | Формат | Опис | Розмір, кб | # |
| MP3 | Аудіозапис (mp3, 128 kbps) Виконує: Фемій Мустафаєв Джерело: Авторське подання. Анжеліка Ярмолюк ввів(-ла): 16.09.2013 | 3,564 | 9 | Увійдіть як зареєстрований користувач, щоб прослухати. | |
|
|