Святий

Я хотів піти, та не мав вже сил,
Щоб стати з бруду.
Я кричав, щоб хтось почув -
Та уста мої наповнені плоттю.
Плоттю тих, кого я любив,
Кому вірив, кому був потрібен.
Плоттю тих, кого я убив заради Себе...
Тисяч Себе...

Я сВЯтий! Я свЯтИй!

Тіло вимащене медом спухле,
Розпухало від укусів мурахи.
А я повзалих тарганів,
Що хотіли пестощів та ласки.
Як тільки я, сотні тисяч
Мільйони Я, і тільки Я!
Сотні тисяч мільйонів разів 
Закохуватись в себе - 
Я себе кохаю!!!
Тому, що

Я свяТИй! Я сВятИй!

Поділитись сторінкою: