|
Я – ніби дотик, який ти відчував.
Я – ніби книга, яку не прочитав...
Останній подих... В душі моїй зима,
І наше кохання, якого вже нема...
У мене крила, які ти поламав,
У мене віра, яку ти проміняв.
Згадаєш не раз, та краще не дзвони.
В серці моєму – тепер не ти...
Приспів:
А я – не твоя, не твоя, не твоя, не твоя,
Я - вільная, вільная, вільная, вільная...
Я – сильная, сильная, сильная, сильная я!
А я – вірная, вірная, вірная, вірная,
Я – вільная, вільная, вільная, вільная...
Я - не твоя, не твоя, не твоя, не твоя я...
А я – не твоя...
У почуттях твоїх нема порядку, а я не хочу,
Я не хочу починати все спочатку.
Сама знайшла і - загубила...
Невже колись так ніжно, щиро я тебе любила?
Ходила, шукала, ридала, страждала, чекала,
Прощала, гадала, - не знала про зраду ту,
Що я не не бачила...
А потім згодом ніби все тобі пробачила...
Мені на згадку залишив болючі рани,
Не сподівалася від тебе я цього, коханий...
Але тепер в житті моїм тривог нема –
Назавжди відпусти! Я – більше не твоя!
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |