Надкусили місяць зорі

Надкусили місяць зорі,
Бо не поділились,
А нам тісно стало в парі -
Любить не навчились...
Чи то тонко, швидко рвалось, |
Зовсім перетліло...          |
Що поробиш? Ну, не склалось  |
Так, як нам хотілось...      | (2)

Надкусили місяць зорі,
Не насолодились,
Зникло з неба наше щастя,
Чи дощами змилось...
Налилися соком квіти         |
Та не розпускались,          |
Народились чужі діти,        |
А ми - не діждались...       | (2)

Надкусили місяць зорі
Та й навік забули,
Люди щастям милувались,
А ми - не відчули...
Люди гнізда будували,        |
А ми - залишили,             |
Люди раєм любувались,        |
А ми - нагрішили...          | (2)

Надкусили місяць зорі
Ні собі, ні кому
Не зуміли бути разом -
Будем по-одному.
Так це важко і не просто,    |
Та усе минеться.             |
І твоє ім'я у порох          |
З часом перетреться...       | (2)

І твоє ім'я у порох
З часом перетнеться...

Надкусили місяць зорі,
Бо не поділились,
А нам тісно стало в парі -
Любить не навчились...

Поділитись сторінкою: