Я знов сьогодні бачив маму

Я знов сьогодні бачив маму,
Таке буває лиш вві сні.
Благав, просив ріднішу саму,
Щоби сказала щось мені.
Розмова та не відбулася,       |
Я відчував свою вину.          |
Мама пішла, в світ подалася,   |
Себе питаю: "Чому?.. Чому?.."  | (2)

Може, сказати не схотіла,
Що щось не так в житті любив,
Тому той мовчки полишила,
Щоб те шукав, що загубив.
В житті робив дуже багато,     |
І добрих друзів, гарних справ, |
Мабуть, таки вже важкувато     |
Те віднайти, що колись мав...  | (2)

Я компенсую ті утрати,
Поки пульсує в жилах кров.
Чекаю, знову прийде мати
І розмову ту продовжить знов.
Я знов сьогодні бачив маму,    |
Таке буває лиш вві сні.        |
Благав, просив ріднішу саму,   |
Щоби сказала щось мені.        | (2)

Поділитись сторінкою: