Пустеля

Десь у пустелі сивий вітер віє,
Він летить на крилах однієї мрії,
Він приносить життя у піщані поля.
Десь у пустелі чути дух міража,
Його вигляд багряний всім загоює рани,
Його тіло холодне всіх людей зневажа.

Я вдягну чорну маску,
Я витру піт з чола,
Піду у піщану казку,
Пролетить по ній
Моя тінь, мов стріла!

Десь у пустелі оселився міраж,
Він розказує всім
Про холодних гір кряж,
От і вітер приліг,
Вітер слухає всіх.

Я, привітавши дюни,
Я у міражі зник,
Я верхи гордим конем
Залишуся тут,
Пустельний кочівник...

Поділитись сторінкою: