Їхав я по гравію

Їздив я між горами
І між світлофорами,
Поважав я правила, як і ви,
Та підвозив дівчину -         |
Все забув, що вивчено,        |
Вилетіли правила з голови.    | (2)

Скучив за розмовою,
Їду, пригальмовую,
Раптом дощик весело заросив.
То ж на стотридцятому
Стукнув я дверцятами,
До кабіни дівчину запросив.

Поруч із вродливою
Керував я лівою,
Ти мене, інспекторе, не вини.
Через очі карії
Я зазнав аварії,
Бо тримався ж правої сторони.

Признаюсь, що Варею
Звуть мою аварію,
Що на світі кращої не бува.
Їхав я по гравію              |
З тою кучерявою,              |
Що забрала серденько і права. | (2)

Поділитись сторінкою: