Прощальна

Я не хочу, кохана, щоб ти
Признавалась в любові,
Щоб цілунки твої покривали
Печальне чоло...
Аби тільки горнулось
До серця твого моє слово
І для тебе ім'я моє
Папороттю зацвіло.

Ти востаннє прийми
Мій дарунок - червоні троянди,
Будь святою завжди
Перед Богом і перед людьми!
Відречемось давай
Від цієї омани й неправди,
Тільки поглядом, люба,
Востаннє мене обійми!..

Коли я не стерплю і покличу тебе -
Не озвися,
А як стрінемось десь,
На вітання моє не зважай...
Ти пройди, як чужа,
Не спинися і не озирнися,
Якщо, навіть, заниє,
Затерпне від болю душа...

Це біда, не любов,
А щось більше любові, я знаю,
Дві душі, мов одна -
Я цю муку святою назву!
Я тебе не люблю, чуєш,
Я за тобою вмираю!
Відрікаюсь, молюся на тебе,
Тобою живу...

Поділитись сторінкою: