Синя ріка

Ми, як рослини, живем і вмираєм,
Ми, як і все, зерна в землю саджаєм.
Ми, наче частка, хоча і окрема -
Чи є в цьому вірною життя теорема?
Ми, як птахи, можем в небі літати,
Ми можемо, наче кларнети, співати.
Хоча є різниця, комусь це потрібно -
Чи можем сказати, що ми живем хибно?

Приспів:
А десь синя ріка несе мене в руках,
Наче в хмарах-снах, але така далека!
А десь синя ріка несе мене в руках,
Наче в хмарах!..

Ти мені кажеш, що небо сіріє,
А я бачу жовте, зелене і синє.
Ти мене хочеш ось так розірвати -
Чи вистачить сил це мені розказати?
Я відчуваю шуршання спідниці,
Навіть, коли ти далеко від мене,
Я розумію між нами різницю –
Нам в унісон вже співати не треба.

Приспів.

Я відчуваю шуршання спідниці,
Навіть, коли тебе поруч немає,
Я розумію між нами різницю,
Але я знаю себе, тебе втрачаю я.
Серед тисячі очей і облич
Ти, як шкідлива звичка,
З тобою віч-на-віч шукати нічого!
Не чіпай! Давай, гудбай!
Кава і печиво – остання крапка!

Приспів.

Поділитись сторінкою: