| |
Вибач, але ми вже не зможемо бути разом,
Прощавай...
Зношені, ще раніше прожиті, відносини,
Досить вже втомлювати себе, молю, Боже,
Тебе допоможи вижати останні сили,
Використані у стані самотності,
Набути стимул у свідомості,
Щоб стерти з пам'яті спогади зім'яті,
В цій кімнаті серед чотирьох стін,
Я не готовий до перемін,
Головний біль, анальгін, депресія щодня,
Для кого ці страждання?..
Звісно, тісно в снах йти додому самому,
Падаю в кому, але проблема в тому,
Шо не хочу повертатись знову.
Просто знову вади, знову зради,
Шукаю розради, ради чого, не знаю...
Знову відсилаю листи,
В які стисло вставляю, що в душі
За ці місяці так нависло,
А ти навмисно тримаєш мене в ігнорі,
Від цього грузну ще в більшому горі,
На моніторі наші фото на морі,
А на повторі – пісні, які писав тобі
І в щасті, і в горі, навіть, у моєму творі
Головні герої – я і ти.
Куди ти? Я прошу, не йди!..
Приспів:
Я, я, я хочу сам, сам, сам зможу
Зрозуміти все, що було раніше,
Щоб не помилитись знову, з-знову!
Я, я, я хочу, сам, сам, сам зможу
Зрозуміти все, що було раніше,
Щоб не помилитись знову, з-знову!
Тишина, знову тиш, тиш, знову, знову,
Знову тишина... Благаю будь тихіше,
Не можу заснути... Знову у моїй душі
Холонуть дощі так швидко,
Навколо мене манекени заздрять мому
Мимольотному болю... Молю, благаю долю
Стати небом, а не сипати на рану сіллю.
Знову, безсонні ночі, розсипані таблетки
Від болю в серці по кімнаті, розмови у чаті,
Пусті поради, секунди зради, болі,
Почуття зі сталі, надалі літали...
Ми стали різними, почуття не склеїти,
Що були порізані, пізно вже!
Пусті прострочені візи в минуле,
Як і ніжні подихи були, позадихались
І заснули, і я зриваюсь на обриві радості,
Під'єднаний до апарату капельниці,
Музики на ратуші, пам'яті пом'яті не ті в NETі,
Зірвані останні сторінки вчорашніх днів.
У безсонні додивляюся закінчення нерозпочатих снів,
Інколи виникає бажання повернути все знову
Та з кожним днем все менше, менше...
Приспів.
Знову реп треки, репліки, реп кліпи, репетиції,
Коли простуда у студії, навчи очима бачити світ,
Покажи світло у кінці тунелю, бо не знаю хто вже я.
Життя без кінця любов покидала і приходила,
Находила наступну жертву.
Чому вечорами марили ми під хмарами?
Залишили спогади глибокими шрамами,
Не зупиняйся, ми живемо тільки раз,
Отче Наш, знаю, бачиш ти, пробачиш нас.
Знову спогади прогнозують опади суму
Я сумую за тобою, знову цілую...
Приспів.
Коли хочеться кричати - не вистачає слів,
Я просто сижу і слухаю цю пісню знову і знову,
Знову... Поділитись сторінкою: 
| |
