Ой ви Голуби ой ви Бєлиє

Ой ви голуби, ой ви бєлиє,
Ой шо ж ви мені тай надєлали. |(2)

А(Ой) ми не голуби, а ми анголи,
А ми янголи–хранителі.
Грєшним душам покровителі.

А ми були проповєдовали,
Як душа з тєлом розставалася. |(2)

Полетіла душа на восток сонця,
А там раї позакривані. |(2)

Полетіла душа на запад сонця,
А там пекла пооткривані.
Грєшними душами переповнені.

Полетіла душа у свої тєлєса –
Ой ви тєлєса мої бєлиє,
Ой шо ж ви мені та й надєлали.

Шо тобі, голова, що не розуміла,
А тобі, душа, шо не терпіла. |(2)

А тобі, голова, у смолє кипіть,
А тобі, душа, на отвєт летіть. |(2)

Відміна: 
    А тобі, голова, у смолє кипіть,
    А тобі, серце, червам точить.
    А тобі, душа, на отвєт летіть.

Ключові слова: Народні пісні, Пісні з Полісся, Ой ви Голуби ой ви Бєлиє, Світ не по Правді, Гуртоправці
Місцевість: Полісся
Джерело: Гуртоправці: Ой давно-давно. Найдавніша і новіша етнічна музика українців. Гурти "Древо", "Володар" і гуртоправці. Укл. Ірина Клименко (klymenko_iryna@ukr.net). 2003. Кружало. №15. "Псальма", Полтавщина (Гадяч: Веприк). Заспів – Сусанна Карпенко, верх – Ірина Клименко, Тетяна Сопілка.

Примітки:

Світ не по Правді: Пісня перегукується з Колядками про світ не по Правді, коли Бог посилає з Неба Голубів-ангелів, космоґонічних чинників на Початку Світа, перевірити чи світ такий, як колись давно було, чи живе він по Правді господній.

Грушевський : Відчути і зрозуміти. В старій Руси, як ми знаємо, речниками реліґійного антаґонізму майже виключно, бодай довший час, були люде чужі, Греки — духовні. Вони стрічали в місцевій, українській суспільності ... досить рівнодушні відносини до православно-католицької реліґійної ріжниці, і обурюючи ся та скандалїзуючи ся такою байдужістю (такими поглядами, що "сию и ону віру Бог дал") старали ся поставити сих українських недовірків на відповідне становище супроти релїґійних ріжниць взагалї, а особливо — супроти латинства. Ледви одначе можна думати, щоб на українську суспільність безпосередньо ся проповідь робила значне вражіннє. ... Але місцеве, тубильне духовенство мусїло присвоївати собі науку й погляди своїх учителїв Греків і оскільки множило ся й розширяло ся в суспільности — воно мусїло проводити сї погляди по малу і в саму суспільність... Краківський біскуп середини ХІІ в. напр. рекомендує Бернарду з Клєрво Русинів яко таких, що від свого навернення на християнство пересякли ріжними хибами й єретичною нїкчемністю (pravitate), лише по імени признають Христа, а дїлами своїми його вирікають ся. Католицькі письменники тих віків часто прикладають до православнихепітети "поган" (pagani, gentiles)." (М. Грушевський. Історія України-Руси, ХІУ-ХУІІ віки)

Пісню додано:  04.04.2005
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 5774