Осіння історія
|
Золоті листя на дні -
Тріумф переведених колій
В період складних меланхолій,
Неначе повітряні сни.
В темно-синю пору шепіт, подих,
Нерозбірливі слова.
Очі - погляд вітру і ніжні хвилі,
Розпалені уста...
Тепер ми не знаєм,
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди ми?..
Тісно між людей,
П'є самотність влучно.
Мій останній рейс
Відлетів так швидко.
Ця нескінчення гра,
IQ душі і тіла знов
Не вистачає сил змиритися,
Щоб потім знов
Запитати самого себе:
Ну, навіщо я це роблю?
Ну, навіщо я це роблю?
Навіщо? - Я не знаю...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди йдемо? - Ми не знаєм...
Куди ми?.. Поділитись сторінкою:
| |
|
Ключові слова: Осіння історія, Марта Шпак, Олег Собчук Джерело: аудіозапис
Пісню додано: 14.08.2010 Відредаґовано: 18.08.2010 Переглядів: 5330
×
Повідомлення 1
|
Пісні Сайт постійно оновлюється. Щоб нічого не прогавити, підпишіться на нашу сторінку >>>
|
|
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного файла :(
|
|