Казка

Ти прийшла до мене з мрії,
Коли серце не чекало,
Коли квіти потерпали
Від надмірної скорботи.

Ти прийшла до мене з неба,
З моря вічності святої,
Де клубляться ніжні хмари
Роєм ласки в тихий вечір...

Ти прийшла до мене в серце,
Зачерпнула в мене ласки,
Пила душу поцілунком вірним,
Ніжним поцілунком...
Вірним, ніжним поцілунком...
Подарунком була казка,
Чиста казка...
Подарунком була казка...
Подарунком,
Подарунком була казка...


Небо думне собі спало,         |
Зачароване красою,             |
Тихим смутком десь глибоко     |
Й світлим чаром десь далеко... |
Запеклася радість в бровах,    |
В віях туга заховалась         |
І розплакалася казка,          |
Ніби щастя налякалась...       |
Ніби щастя налякалась...       | (2)

Поділитись сторінкою: