| |
В дитинстві мене не любив ніхто,
Коли всі ходили в куртках, я носив пальто.
Усім давали в школу гроші та пиріжки,
А я тагав з собою зарозумні книжки.
На шкільній дискотеці всі розбивалися на пари,
Тільки я не розбивався, бо носив окуляри.
Жартував, як макітра, танцював, як поліно,
Руки смикались незграбно, не згиналися коліна.
Я підходив до дівчат, вони завжди втікали,
Хлопці били, як хотіли, та їм цього було мало!
Поміж мною та людьми була прокопана межа:
Ніхто зі мною не дружив, ніхто мене не поважав.
Скажіть хоч одне приємне слово мені,
Я питаю: "Я хороший?" Всі відповідають: "Ні!"
Я питаю: "Я поганий?" Всі відповідають: "Так!"
Значить, я – потенційний сексуальний маніяк!
Приспів:
Кожен книжковий хробак – потенційний маніяк!
Кожен книжковий хробак – потенційний маніяк!
Кожен книжковий хробак – потенційний маніяк!
Кожен книжковий хробак – потенційний маніяк!
І тільки на уроках ситуація мінялась:
Мене раптом всі любили, всі до мене посміхались,
Я розв'язував завдання, я підказував, що знав,
В мене списували всі, бо я це кожному давав.
Та за розкладом лунає на перерву дзвінок:
Все, закінчилась наука, все, закінчився урок!
І я знову не потрібен, я і знову всім гидкий.
Я запитував у мами: "Ну, чому я такий?"
Говорила мені мама: "Головне в житті – знання!"
Ну й нехай, я трохи дикий, ну й нехай, я - розмазня!
І відкрила по-секрету мені істину просту:
Я зміню усю планету, хай но трохи підросту!
Я підріс, та не збулися гарні мрії мої:
Сиджу на мізерній зарплаті в напівживому НДІ.
Я не став великим вченим, не змінив усю планету,
Зате я дуже добре знаю гарячі сайти з Інтернету!
Приспів. (2) Поділитись сторінкою: 
| |
