| |
Дорога в ліс пройде по стерні.
Як далі буть? – Байдуже мені.
Полем-лугом іде, стелиться туман,
Його крила – двері в світ незнаний.
Злечу до неба!
Впаду в гіркий полин
Стрілою з неба!..
Проклинаючи тих, хто в лісі є.
В нашім полі звели стіну,
А я люблю, а я люблю, а я люблю
Приспів:
Стрічати з мавками світанок,
Гойдатися з русалками на вербі
І з очеретом гомоніти у журбі!
Нам вітер замітає слід,
І в добру путь ведуть сонце і зоря,
Коли почуєш пісню з поля, то є я!
Лети, як тінь, по верхівках трав,
Візьми цей світ, який ти так шукав.
Віднайди своє сховане життя,
Коли хочеш встати з колін, не падай!
Танцюй зі мною
Босоніж по стерні!
Ходім зі мною!
Чути голоси із завмерлих трав,
Хтось боїться вийти на двір,
А я люблю, а я люблю, а я люблю
Приспів.
Солодких снів тим, хто досі спить,
І знає як у безодні жить.
За стіною я, наче уві сні,
Що так рідко ходить до вас у гості.
Приспів. (2) Поділитись сторінкою: 
| |
