Юнацька балада

Там, над могилою героя, —
Скорбота схилених дерев,
Які шепочуть в неспокої,
Що він живе, що не умер.

Приспів:
Весни не вбити, не здолати,
Юнацьких не згасити літ.
І син живе, бо вічна Мати
І вічний молодості квіт.

Полине пісня ця з вітрами
Пелюсток снігом в далину;
Юнак живе десь поміж нами,
Свою шукаючи весну.

Приспів.

О, як прожив юнак той мало,
Як мало він пройшов доріг...
І досі ще здається мамі,
Що лиш переступив поріг.

Приспів.

Його роки пливуть над світом,
Немов хмариноньки ясні,
А він, коханням не зігрітий,
Пала в безсмертному вогні.

Приспів.

Поділитись сторінкою: