О, Боже, як тут тихо...

О, Боже,
Як тут тихо
Як тут тихо
Лиш солов'їв
 відлунюють сади.
Ми загубились
 у вишнневих віхолах
Ми розгубились
Певно назавжди
На гойдалках
Між правдою і кривдою
Літали вище неба
 повсяк час.
Архістратиг під зіркою
Вразливою
Мене не врятував
А тебе спас
 О, Боже 
Як тут тихо
Води стіксу
Несуть мій човен
Крізь вишневий цвіт
Та грудочки образ 
На серце тиснуть
Яке у потойбіччі
Ще болить.

Поділитись сторінкою: