Час летить

Вітер в руки взяв батіг
Та й по вулиці побіг,
Як хлопчисько, рве листочки
І жбурляє їх до ніг.
Так за вітром полетіли
Молоді мої літа,
І дрібним дощем на скроні
впала осінь золота.

Приспів:
Буйний вітре, зачекай!
Ти від мене не втікай.
Зупинись хоч на хвилинку,
Жовте листя не займай.
Бо, як жовтий лист зійде,
До воріт зима прийде,
Стане холод на поріг,
Вкриє Душу білий сніг.

Буйний вітер не вщухав,
Знай своє – листочки рвав,
Волочив їх битим шляхом,
Ще й ногами підкидав.
І летіли з вітром далі
Тихі радощі й печалі,
Мов у вирій, відлітали
Золоті мої літа.

Приспів.

Буйний вітер вгомонився:
Десь за гілку зачепився?
І, як тільки він притих -
Вийшло сонце на поріг.
Стало любо, стало тихо
І кудись поділось лихо...
І сама собі під тином
Посміхнулася калина.

Приспів.

Поділитись сторінкою: