Любити, платити

Через мої окуляри
Я часто бачу, шо буде,
Шо буде з нами.
Такі окуляри!

Куда ми з вами живемо?
Хтось каже: нам то не треба,
"Кому это надо!"
І лишається ззаду...

Через мої окуляри
Всьо виглядає ясніше,
Ну зовсім, як правда,
І може навчити.

Може навчити хотіти,
Може навчити любити,
Любити платити,
Шоби потім цінити.

Наше життя, то мінне поле.
Куда не сунься – чужі навколо.
Надійся на себе – своїх може й не буде.
В нас є тільки ми – озимі люди!

І, шо тут саме цікаве:
Ти ж то їх маєш так самo,
Такі окуляри,
Візьми і вийми з футляру.

Наше життя, то мінне поле.
Куда не сунься – чужі навколо.
Надійся на себе – своїх може й не буде.
В нас є тільки ми – озимі люди!

Поділитись сторінкою: