А гори димлять.

Він приходив з полонин,
Закарпатський вільний син,
Він співати любив,
Та під вечір завжди
В гори він уходив,
На долині не
Залишавши  слідів.

Приспів:
Бо гори димлять,
Наче пісню співають,
Бо гори димлять,
Наче когось чекають,
А гори димлять,
А гори димлять,
А гори димлять,
А гори димлять.

Вона з батьком зростала,
На долині співала,
Та щастя не знала,
І серце хотіло,
І серце благало:
На долині не
Залишати слідів.

Приспів.

Він прийшов з полонини,
Він гадав: це – хрестини,
То весілля було,
Він тоді заспівав,
Її серце він вкрав
І з собою на
Полонини забрав.

Приспів.

Рік кохання промайнув,
Та чоловік не забув
Того, хто дружину вкрав,
Він на долині чекав,
І кого так любила,
Вона від кулі закрила,
Назавжди на долині
Залишивши свій слід...

А гори димлять,
Наче пісню співають,
А гори димлять,
Наче когось чекають,
А гори димлять,
А гори димлять,
А гори димлять,
А гори димлять.

А гори димлять,
Наче когось чекають,
А гори димлять,
А гори димлять.
А гори димлять,
А гори димлять.

Поділитись сторінкою: