| |
Я маю двоє очей, дивлюся я на світ,
А що я ними бачу - та бачу те, що слід,
Від мала мене вчили - дивися як усі,
І ти дістнеш щастя у всій його красі.
Кожна людина, і, навіть, кожен звір
Мають двоє оченй - стереозір.
Якби я був цифлопом і око мав одне,
У комітет профспілки не вибрали б мене,
Бо погляд однобічний тепер не популяр,
Всі дивляться критично на моноокуляр.
Кожна людина, тим паче кожен звір
Мають двоє очей - стререозір.
Мій сереозір сприймає колір будь-який,
Найкраще розрізняє він червоно-голубий,
Але останнім часом в очах мерехкотить -
В одному оці жовте, а в іншому блакить.
З кожної людини може бути звір,
Якщо вона хворіє на стереозір.
Біжу я до шпиталю, кричу до лікарів:
Рятуйте, люди добрі, на стерво захворів!
Вони відповідають, що тільки у Москві
Лікують стервоочі на стервоголові.
Там кожний професор не аби який звір,
Там є міністервство на стереозір.
Та пізно лікуватись, зіпсутий стервозір,
Бо кожне око хоче мати власний кругозір,
У кожного світогляд, у кожного права,
Від того плюралізму дуріє голова.
Якщо в тебе мозок, а не риб'ячий жир,
Тримай під контролем стереозір.
Нащастя вже минають ті стереочаси,
І собі співаємо на свої голови,
Ніхто вже нас не скривдить, ніхто не заляка,
Хіба що троха смикнуть за стервоязика.
Але ж ти людина, а не якийсь там звір,
І совість-то єдина, хоч вір, а хоч не вір. Поділитись сторінкою: 
| |
