Місто наречених

Босими ногами бігла по стерні,
Так хотіла відірватись від землі,
Полетіти в небо, щоб зустрітись з ним,
Як тоді усміхненим і молодим!..
Крила втомлені тебе тягнули вниз,
Вишита сорочка змокла вся від сліз...
Янголи тобі кричали з висоти:
Зачекай, ще не лети!..

Приспів:
Від вітрів шалених
В місті наречених
Всі хати без вікон і дверей...
Ні, не плач, не треба!
Розійдеться небо,
Поверне вогонь твій Прометей!
Люби його, навічно він живий!

Його душу там оберігає Бог,
Твоє серце буде битися за двох!
В честь його троянди білі посади,
Й квітками любові зацвітуть сади!
Скоро вже весна спаде з лелечих крил,
Зникне біль та сум твій аж за небосхил...
Янголи тобі співають з висоти:
Зачекай, ще не лети!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: