Буча, ти завжди будеш квітуча

Темна хмара світанок сховала,
Чорний попіл упав, ніби сніг.
Буча плаче, та воля не впала,
Крізь руїни здіймається крик.

Приспів:
Буча, ти завжди будеш квітуча,
Як лани широкополі, як Тарасова круча!
Крізь попіл і біль ти розквітнеш весною,
І пам'ять про тебе буде вічно живою!

Вітер болю не зітре слідів,
Пам'ять вічно у серці горить.
Крізь руїни проб'ється проміння,
Буча знову під небом стоїть.

Приспів.

Час пливе, та не гояться рани,
Кожен спогад у серці болить...
Не забудемо! Не пробачимо!
Буча вільна, продовжує жить!

Приспів.

Поділитись сторінкою: