Так мовчиш

Так мовчиш, що заслухатись можна,
Потонути в м'якій тишині.
І якби не було тривожно,
То чудесно було б мені.
Я не знаю, чи ти вродливий
І чи ти на світі один...
Ти для мене - як справжнє диво,
Котре виникло без причин.

Але в серці - пересторога,  |
І зривається слово: "Іди".  |
Пізно стрілися наші дороги, |
Є на них уже інші сліди...  | (2)

Інші сліди...

Вірю в серце твоє і волю,
Вірю в правду очей твоїх!
Знаю: ти б не спіткнувся ніколи
Об каміння моїх доріг...

Але в серці - пересторога,  |
І зривається слово: "Іди".  |
Пізно стрілися наші дороги, |
Є на них уже інші сліди...  |
Інші сліди...               | (2)

Поділитись сторінкою: