Війна убиває спогади

Війна убиває спогади.
Розвіює вітром долі.
Тремтить у пітьмі від голоду,
Ковтає прожиті ролі.

Вона забирає усмішки,
Зриваючи їх з обличчя.
Заковує світ у сутінки
І дивиться в потойбіччя.

Змиває дощами вулиці,
Де бродять нещасні тіні.
Шукає собі супутницю
У смертному голосінні.

Стирає застиглі постаті
У вибухах на світанку.
Чатує завжди напохваті
В шпаринах чужого ранку.

Війна убиває спогади.
Вони ще жили в світлинах.
І нищить усе від голоду
Лишаючи там, в руїнах.

Поділитись сторінкою: