Під мостом водиця

По той берег хата твоя біла
Вікнами-очима до ріки.
Ой, скажи, чому вона так, мила,
Дивиться далеко до води?
Може, це тому, що біля хати
Розцвіла калина наче ти,
І мені цю річку не здолати,
До моста подамся, ген туди...

Приспів:
Під мостом водиця дзвінко |
Об каміння б'ється        |
І про щось мені хлюпоче   |
Кришталем води.           |
Через міст лечу стрілою,  |
Щоб зустрітися з тобою    |
І Дністер на берег інший  |
Швидше перейти!..         | (2)

Хоч дорога-стежка не близенька,
Вишиванку вдіну і піду
Попри річку, де вода швиденька,
Міст до тебе, мила, перейду.
На мості зупинюсь і погляну
Вбік, де хата біла в далині.
Десь під вечір стріну я кохану,
Що запала в серденько мені!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: