Мова

Нічого немає у світі
Миліше за мову мою!
Я бачу в квітучому цвіті
Її в незрівняннім краю!

Приспів:
Цю мову – бездонну криницю,
У серці своїм зберегла!
Вона, як цілюща водиця,
Й жаданий ковток з джерела!

Я слухала мову з дитинства,
Вбирала з грудним молоком.
Вона, як засіяна нива,
Зростала добротним зерном!

Приспів.

Я слухала спів солов'їний,
Хрущів, як гули у садку,
Збирала в намисто перлини
З веселки, як йшла у вінку.

Приспів.

Тож пиймо її та черпаймо,
Даруймо навколо усім!
Збагачуймо і очищаймо,
Плекаймо її й бережім!

Приспів.

Поділитись сторінкою: