ЩМТ

Я не знаю, чого чекати,
Ні на кого провину перекладати.
Почекаю, поки зміниться моє життя,
Та поки міняються лише дати...
Я чекаю, поки зміниться моє життя
Моя кімната моя риса глухого кута.
То, мабуть, ці риси вже маю я,
Моя тінь чекає на мене вдома...
Вдома... Вдома... Вдома... Вдома...

Приспів:
Що мені тепер? Я сама...
Що мені тепер? Твої сльози...
Що мені тепер? Зима...
Що мені тепер? Втома...

Моя суперсила, мої суперсенси,
Усі молоді уми ще мають серце.
Я закрилася у собі — тану,
Це не змінить мене, я стягну...
У цих чотирьох стінах мені не холодно,
Що подумають інші? Уже все одно!
Я дужче тисну на педалі,
Я лишаю один варіант - іти далі!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: