Не відводьте очей, ветеран - я

Не відводьте очей, ветеран - я,
Не монстр, не примара.
Не звертайте з дороги,
Як бачите крісло моє.
Це поранення - шрам від війни:
Не тавро і не кара!
Хай я нижчий за вас,
Та душа до небес дістає!

Приспів:
Не прошу орденів, не прошу
На коліна ставати.
Просто дайте побути
Людиною серед людей!
Не жбурляйте каміння в сліди
Від російської вати.
Я приклеїв би пластир до ран -
Не тримається клей...

Не жалійте мене, я - не песик,
Що скиглить без лапи.
На протезах чи в кріслі,
Я - воїн! Я ще поборюсь!
Я не стану прикутим
До горя або до канапи.
Я не вмію приймати поразок
І вже не навчусь!

Приспів.

Поділитись сторінкою: