| |
Так безглуздо було
Закохатись у тебе,
Так бездумно,
Так божевільно.
Все це так у моєму дусі,
Піднімаю руки.
Приспів:
Ми - усе ж таки друзі! |
Усе ж таки друзі! |
Усе ж таки друзі! | (2)
Я чекатиму в гості
Дві зими, одну осінь -
Ну на цьому і досить.
В русі голих ілюзій
Я збиратиму крихти,
Я ловитиму рухи.
Жодна з версій неповна.
Я приміряю кожну,
Може, раптом, підійде.
Вибач, так же не можна,
Я була не повинна.
Я ні в чому не винна!
Я триматиму руку
І підвищую пульс,
Із швидкістю звуку
Біг на місці,
Захищаюсь від куль.
Зашифровані зустрічі,
Миттю стерті рядки,
Бігти безліч фальш-причин,
Тут лишитись чи навпаки?..
Приспів. (2)
Ми - усе ж таки! | (4)
І вже ніхто, ні ти, ні я
Не прагнем розуміння,
Відбитки зайчиків в очах
Змінило оніміння...
На суперечливих плечах
Вагання звели табір,
Мене підкорює печаль... Поділитись сторінкою: 
| |
