| |
Арешт Ялового — це розстріл ґенерації,
Поки нашу націю піддають кремації
Це - маніфестація держадміністрації.
За що?
За те, що були найщирішими комуністами?
Я в громадянську, з кавалеристами
УНР бився до останньої крові,
Розстрілював націоналізм.
Брат–пролетаріат, не по мові,
Я за червоних віддав немало життів,
Так! Хвильовий - герой серед більшовиків,
Та й серед вас: Тичина, Сосюра,
Дивіться, браття! От куля – дура!
Ми в громадянську – по різні боки
Воювали, рили окопи,
Бились, жили за неподільне,
А тепер
Помремо за спільне.
Сьогодні прекрасний сонячний день.
Як я люблю життя — ви й не уявляєте.
Ще стільки ненаписаних мною пісень,
Але я бачу шлях, по якому ви тільки ступаєте.
Тож дивіться, друзі мої єдині,
Я зрозумів, як ото має нині
Виглядати ідеальний
Письменник сталінської епохи.
- Ну так показуй!
- Секунду-секунду, потерпіть ще трохи...
Сьогодні 13-те, ви знаєте,
Як я закоханий у це число?
Чимсь символічним
Завжди віддавало воно,
Апостолів бо дванадцять,
А значить - один з нас лишній.
Прости мене, Боже, прости Всевишній!
І, друзі, я вас попередить хочу...
- Про що?
- Про шлях, який жде – пророчу:
Хай живе комунізм!
Хай жере досхочу!
Хай забирає вдень!
Хай забирає вночі!
У пітьмі я одне шепочу:
"Забери мене,
Збережи співочу!
Феміда сліпа -
Розстріляли очі!
Обікрали всіх
І іще захочуть!
Я є письменник - одного хочу,
Я - людина, я сам наврочив
Комуну загірну,
Що нас ковтнула,
Феміда - сліпа,
Муза - заснула!
Хоч і вчили мене інакше,
Коли б'ють, то приймати бій,
Але за ґенерацію Ялового
Відповідаю перш за все я -
Микола Хвильовий. Поділитись сторінкою: 
| |
