| |
Тисяча днів – і кожен, як вічність,
Кривава світанка, холодна безсонність.
Де колись був дім, тепер лиш руїни,
Де співали пісні – тепер тиша й війна...
Земля у вогні, небо плаче дощами,
Мати шукає сина під уламками...
Холодні ночі, молитви крізь сльози,
Але в серці нашім ще горить свіча!..
Приспів:
Тисяча днів війни...
Біль обпікає, вогонь не згасає,
Кров'ю залиті поля,
Але Україна стоїть і тримає!..
Ми виживемо! Ми переможемо!
Навіть крізь темряву світло знайдемо!
Дитячий малюнок на стінах руїн –
Сонце і мир, що так хочемо ми.
Сліди на землі, що залила кров,
Тримають наш крок, несуть нашу любов.
Десь дзвонить трембіта в Карпатах сумних,
І Дніпро говорить нам: "Тримайтесь, своїх!"
Бо ми – незламні, бо ми – це свобода,
Нас не здолати, бо з нами природа!
Приспів.
Тисяча днів, але дух не зламаний!
Тисяча днів, але шлях не втрачений!
Пісня лунає крізь вибухи й сльози,
Наші серця – як залізні морози!
Тисяча днів – але віримо в завтра,
Де сонце засяє, де будуть обійми!
Україно, рідна, крізь всі перешкоди,
Ти станеш вільною, світлом у світі!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
