Життя на зламі

Нам випало жити на зламі століть,
Де іноді чути, як скеля тремтить
Від вітру шалених, вражаючих змін:
Він тих, хто прозрів, піднімає з колін.

Нам випало жити на зламі епох,
Де кожен собі і володар, і бог,
А хто був рабом та супутником смут,
Отримав можливість звільнитись від пут.

Нам випало жити на зламі світів,
Де зло та добро бачать з різних кутів,
Де злам по кордонах, в ділах та словах,
В серцях розфарбованих та головах.

Нам випало жити на зламі життя
За мить до "прильоту", за крок в небуття,
Де в кожного кроку є спроба одна,
Де в кожної миті найвища ціна.

Нам випало жити на зламі світів,
Де зло та добро бачать з різних кутів,
Де злам по кордонах, в ділах та словах,
В серцях розфарбованих та головах.
Нам випало жити!..

Поділитись сторінкою: