Березовий сік

Лиш в лісі заграє весняний потік,
І ріки блакитною кригою скреснуть,
На стовбурах знов чути — крапає сік —
То плачуть берези, то плачуть берези.

Хмільний від цвітіння, так з кожним бува,
Бреду навмання по бурхливих потоках,
І щедро земля, як завжди, напува
Березовим соком, березовим соком.

Усе збережу я на довгім віку:
Долини і гори, і синь небокраю.
Ми службу свою несемо нелегку
Далеко від краю, від рідного краю.

А де ви, тумани, над плесом води,
Берези тонкі, що над річкою гнуться?
Одначе ти знай, що повинні туди
З тобою вернуться, з тобою вернуться.

Відкрий нам, Вітчизно, простори свої,
Гаї заповітні відкрий ненароком —
І так, як колись, ти мене напої
Березовим соком, березовим соком.

Поділитись сторінкою: