Пацани, я так хочу додому

Пацани, я так хочу додому:
Там, де батько сидить в гаражі,
Мама музику ставить знайому,
Аби легше було на душі...

Там на стінах - сімейні портрети,
У серванті - старенький кришталь,
На книжкових полицях - поети.
Там не видно окоп і шпиталь.

Пацани, я боюся сконати,
Мені сниться ночами полон.
У тилу закінчились донати,
Поки фронт доїдав свій шеврон.

Пацани, як загину - не киньте.
Відвезіть мене в рідні місця,
Де дворами ще бігають діти,
Під балконом шумлять без кінця.

Пацани, ми ж отут - не за гроші,
Перемогу за них не купить.
Ми не стали ховатись у Польщі,
Щоб на відстані неньку "Любить"...

Ти до кого говориш, солдате? -
Медсестра замінила бинти.
Він поглянув на білу палату:
Де ви, воїни?.. Де ви, брати?..

Поділитись сторінкою: