Спішу, лечу до Ксені

Як впаде в Чорногорі
Холодная роса,
Як зажевріють зорі
В глибоких небесах,
Спішу, лечу до Ксені
Через плаї зелені!
Через плаї зелені!
Чи жде мене моя краса?

Вона виходить з хати,
Хустина — маків цвіт.
Чи можна не кохати
У вісімнадцять літ!
Ой, гаю мій, розмаю,
Я знову обнімаю,
Я знову обнімаю
Мою любов, мою, мій цвіт!

Внизу шумлять смереки,
Зітхає синій бір,
Молочний шлях далекий
Біжить верхами гір.
І в ту щасливу пору
Ми можем вийти вгору,
Ми можем вийти вгору,
По тім шляху, по тім до зір!

Та в нашій Чорногорі
Із кожного вікна
Свої сіяють зорі
Чи осінь, чи весна.
Та й мила біля мене,
Моя гуцулка Ксеня,
Моя гуцулка Ксеня,
Як та моя зоря ясна!

Поділитись сторінкою: