| |
Про що ти плачеш, моя рідна,
Моя ніжна мово?
Невже ти чула їхні кроки,
Знала грішну змову?..
Я не боялась, бо любов
Забрала крила страху,
А твоя правда, моя віра
Були мені дахом!..
Душа каралась, але голос
Не втрачає силу!
Я все життя кричу і вчу,
Яка ти в нас красива!
Я б рада більше, але чуєш,
Стихнув крик зозулі...
Та знай, любов до тебе
Не зупинить жодна куля!..
Приспів:
Не дивися на мене,
Я не крикну: "Тривога!"
Рушай, небо, на мене!
Я навідаю Бога!
Відбери мені мову
На камінні площадки
Та я буду кричати
Голосами Нащадків!
Не плач за мною, я не стихну,
Як не стихне Мова,
Ти ж тільки там її люби,
Плекай вкраїнське слово!
Не забувай, вона - не засіб,
А твоє коріння!
Твій вірний спосіб прорости
Через сухе каміння!
Лиши на згадку добре слово,
Оберемок квітів!
Пообіцяй, що нашу мову
Та й почують в світі!
Пообіцяй, що берегтимеш
Її, як зіницю, бо бачить Бог,
Між нами є різниця!..
Приспів.
Живе мова! Живе слово!
Живе мова!
На весь Всесвіт кричати
Голосами Нащадків!
Речитатив:
"Людське життя - дуже коротке...
А от ідея, ось ця Українська ідея,
Через мову і через культуру...
Вона вічна!"
(Ірина Фаріон) Поділитись сторінкою: 
| |
