| |
Приспів:
Прости мене, я падаю долі..
З важкою правдою в слові...
Прости мене, я падаю сіллю
На рани, та це все, що я вмію!..
Як ти бачиш, я не постарів,
Ще протестую, і друг мій не мер,
Та рядки, що тримають стрій,
Завтра підуть на вірну смерть...
На їхні сенси — клали партійні
Злі і не дуже, ліві і праві...
Наша держава — це Клава Петрівна,
Яка танцює підпита у барі...
Мозок "Викл.", замилене око,
Марафони, футболи і роли,
Все сидимо і чекаємо фокус,
Та з капелюха не вистрибне кролик...
У військовий магаз не наважились
І тихенько звернули в Ашан...
Як нудота, з'являється враження,
Що ми втратили шанс...
Мало хто це усе розбере,
Наче усі мої тексти латинською.
Тож я рідше читаю реп,
І частіше читаю Липинського.
Чи науку, чи лікті гризи, —
Результати відчуєш по тому...
Та, забий! — кажуть, — і не грузи,
Тьома!
Приспів. (2)
Ще не вмерла моя Україна,
І надія моя - не двохсота!
Але наше культурне коріння сохне...
Індустрія музична — циклічна,
Знову скаче народ коло арок...
Переклали хіти всі — логічно,
Та російська звучить в кулуарах...
Дав сліпому попсову отруту,
Та для мене не став королем ти,
Я не тисну протягнуту руку,
Як Міхновський не тис Короленку!
Зірочки запалили багаття,
І вода виливається зливами...
В мене бісер є, дуже багато,
Та йому необхідні звивини.
Я зриваю смішні шаровари,
Що нав'язують колаборанти!
Зірка скаже: У тебе не варе!
Що не вліз в наше коло, баран ти!
А військовий шепне: Не вагайся!
Я такого концерту не проти!
Твоя пісня — не "рута", не "гай",
Це те, що сили дає нам боротись!
Приспів. (2) Поділитись сторінкою: 
| |
