Верба річку колихала

Верба річку колихала:
Спи, моя глибока...
Вже четверта зірка впала,
Чиста, ясноока...

Вже четверта зірка впала
У твої обійми...
Верба річку колихала:
Спи, моя спокійна...

Ходить місяць біля броду,
І я коло нього,
Тихо падає на воду
Місячна дорога...

Задивлюсь на стару вербу
Суху та похилу,
Задивлюся, помолюся:
Господи, помилуй...

Дід стрибав у вир із кручі,
Молодий, завзятий!
Ще окрепнуть неминуче
Духом немовлята!

Виростимо собі сина,
А син внуку скаже:
Ні під кого Україна
Не лягла й не ляже!

Поділитись сторінкою: