| |
Грозами, грозами небо над нами,
То злились, то злились душі
Тілами і втекли від всього світу
Лиш вони удвох, не ідеальні...
Та любов, та любов була незвична,
Почуття без прикрас - трохи токсичні...
На краю я стою над прірвою, бо ти
Приспів:
А ти - залежність моя, |
Нескінченна драма!.. |
Я тебе п'ю до дна - |
І не буду п'яним! |
Від почуття вини, від вина, |
Це не моя вина, |
Але п'ю я її до дна!.. | (2)
В спогади, там, де ми я поринаю,
І у них, я тебе знову шукаю...
Як тоді, мені не буде з іншими,
Вони - не ідеальні...
Наші дні, наші дні, гарячі ночі,
Від зорі до зорі на щоках сльози...
Поцілуй мене, наче це останній раз,
Бо ти
Приспів.
Знаєш ми ті, що шукали миті
У словах, у спогадах,
Не ідеальні...
Знаєш ми ті, що шукали миті.
Кажуть люди, то є карма...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
