| |
Приспів:
Я молю,
Відпусти мене у сні та на яву... |
Я давно тебе вже не люблю... |
Та залиш на згадку біль мені, молю... | (2)
Точно більше, ніж любов,
Трохи менше, ніж карма,
Тут ні терапевт і ні бармен
Такої розмови не склеїть задарма...
Я звик, шо любов це пластик
Або фантастика - річ не в тому,
Якби за всі бабки купив би щастя,
Я б точно замовив доставку додому!..
Та життя навпаки забирає все разом,
На дно тягнуть думки:
Боже, може це був сон?..
В чарку капає шторм,
Зранку сонце без штор,
І стопудово не сором
Покаже, хто з нас більший актор!..
Приспів.
Цей симбіоз без емпатії,
Як передоз в афтепаті,
Це новий тандем на радіо,
Бдсм і сапіо...
Хворі творчі інстинкти,
Нас досі корчить - ми звикли.
Дикі ночі та нам не стидно,
Коли очі в очі - лиця не видно.
Люди казали: Тандем не такий.
Та ми танцювали контемп навпаки.
Нам притикали контент знатаки,
А ми втікали в абсент - ми такі:
Доки буде капати,
Ми доти будем плакати.
Будуєм барикади,
Хоч не будемо втікати!
Ми, як патока й цукати,
Витікати, витікати...
І шрам на губах -
Оскома від втрати,
Втратили смак ми...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
