Ай, сонце сходе, а я журюся

Ай, сонце сходе , а я журюся ж,
Як захо... — да й плачу.
Як заходе — плачу,

Кого-кого й вірно люблю ж,
Та й того не бачу.
Та й того не бачу,

Зірву-зірву з рожі квітку ж,
Та й пустю й на воду.
Та й пустю на воду,

Пливи-пливи, ой, з рожі квітка ж,
Й аж дому, до роду.
Аж до мого роду,

Пливла-пливла, ой, з рожі квітка ж,
Та й стала кружиться.
Та й стала кружиться,

Вийшла мати, ой, воду брати ж,
Та й стала журитися.
Ой, чого-чого, ой, з рожі квітка ж
Так рано зів'яла?..

Так рано зов'яла,
Чого-чого, ой, доню ж моя ж,
Така стара стала?..

Поділитись сторінкою: