Вікно в минуле

Я вікно відчинила в минуле,
Де маленькою зовсім була,
Де ріка зі струмка починалась,
І де мамина вишня цвіла.

Ось, стою босонога весела,
Дві косиці та стрічка одна,
Є синець на нозі, збиті лікті,
Дітлахів біля мене юрба.

Запросила до себе я в гості
Розбишаку маку і кота,
І собаку Пірата гукаю.
Та Пірат нас на санках ката!

Не цікаво їм разом зі мною,
Навіть в бік мій не хочуть дивитись.
А мені б хоч на день до них в гості, |
Та з джерельця водички напитись!..   | (2)

Поділитись сторінкою: