Та я й крикну, ой, гукну ж я

Та я й крикну, ой, гукну ж я,
Та й з строку у й додому:
- Ой, вари же, мати, же, та (й) вечеряти, |
Ще й на мою до(лю).                       | (2)

- Ой, наварила же тай вечеряти,
Ой, не багато - трошки.
Тай/ой нема же тобі, ой/та, дитя же моє,  |
Ні миски, ні лож(ки).                     | (2)

Ой, миску розбила, а ложку спалила,
Ой, мабуть дитя же, ой, доню же моє,
Доля нещасли(ва),
Ой, мабуть у тебе, ох, дитя же моє,
Доля нещасли(ва).

- Ой, ненько ж моя рідна,
Та де ж ти долю діла?
Ой, що ти ж мене та в строк та найняла,   |
А я й не привич(на).                      | (2)

Поділитись сторінкою: