| |
Я дві пори в тобі люблю,
Ці дві пори, як цвіт осінній,
Де твої губи і вуста,
Де час розлуки не настав!..
Де почалося все,
І погляд темно-синій...
Люблю ту пору,
До неї, як до пісні,
Ту пору благовісну,
Схиляю свою голову
Я біля твоїх ніг!..
Я вся — із щастя! І з тобою
Біль з розлукою німою,
Нелюбові чорна даль
Ще не вітається!..
Де почалося все з тобою,
І не поверне навпаки...
І де вітаються з любов'ю
Печалі, болі і роки...
Я дві пори в тобі люблю,
Ці дві пори, як цвіт осінній,
Де твої губи і вуста,
Там час розлуки не настав!..
Де почалося все,
І погляд темно-синій...
Як біля вогнища любов
Повільно плинне,
Слово почуття дитинне,
Де вже не скажеш "так" чи "ні",
І в цьому розум мій (*).
Ти вся - із щастя! І з тобою
Біль з розлукою німою,
Нелюбові чорна даль
Ще не вітається!..
Де почалося все з тобою, |
І не поверне навпаки... |
І де вітаються з любов'ю |
Печалі, болі і роки... | (2)
Я дві пори в тобі люблю,
Ці дві пори, як цвіт осінній!..
Я дві пори в тобі люблю,
Ці дві пори, як цвіт осінній!..
Де твої губи і вуста,
Де час розлуки не настав!..
Де почалося все,
І погляд темно-синій... Поділитись сторінкою: 
| |
