Мирослава

Тиха річенька Осава
З гір долинами пливе.
Там чарівна Мирослава,
Наче квіточка, живе.

Приспів:
Мирослава! Мирослава! -
Чую ім'я я твоє.
Ні, не гордість і не слава,
В тебе зовсім інше є!
Добрим серцем та душею,
Океаном красоти
Поражаєш і моєю
Стала музою вже ти!..

Гарні, милі, сині очі,
Наче небо, чарівні,
Бачу я посеред ночі
І пишу вірші-пісні!

Приспів.

Ти прекрасна, наче фея.
Голос ніжний, наче спів.
І я радий, що тебе я
У своїм житі зустрів!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: