| |
Приспів:
А я стану твоєю рікою, |
Що впадає у Чорне море, |
До зірок нам подати рукою, |
Коли ми двоє!.. | (2)
Віддам тобі тугу і сум,
Віддам весь неспокій і шум.
Знаю, не лишиш собі,
Алхімія це і є ти. -
Нема неможливого для води!
Віддам тобі смуток і жаль,
Віддам всю гризоту й печаль,
Сам не навчився ще так,
Та тій, хто каміння точить,
Дріб'язок цей не затьмарить очі!
Віддам тобі сумнівів страх,
Віддам тобі спогадів жах,
Віддам і вклонюся за те,
Що не мушу лишатись з тим сам,
За те, що маю воду, рів і храм!
Додаш до своєї поживи,
Сотвориш диво
Із буденності моїх слабкостей,
І нема більше дурника,
Коли в нього впадає ріка!..
Приспів.
Віддам тобі захват і час,
Обміняю себе на нас,
Поєднаюсь з тобою -
Разом ми створим нові плоди.
Слова "скромність" нема
В лексиконі води.
Віддам тобі спокій у дії,
Віддам прийняття і мрії,
Ти примножити майстер,
Точніше, звичайно майстриня,
Маєш добра нескінченні скрині.
Віддам тобі радість і світло,
Віддам, аби ще більше квітло!
Ти - садівниця від Бога,
Врожаї далеко від тебе скромні,
Врожаї поруч карколомні.
Вчитимусь плідності в тебе!
Вчитимусь гідності в тебе!
Ти вчилась, тепер навчаєш,
Так завжди: із потічка
Виростає велична ріка!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
