Помишляйте, чєловєци

Помишляєте, чєловєци,
Всякий час о смерті,
Скільки б не жив на цім світі – |
Треба буде вмерти.              | (2)

О багацтві і розкошах
Всєгда помишляєш,
Коли прийде смерть по душу –    |
Ти того не знаєш.               | (2)

Коли прийде смерть по душу –
Нельзя откупиться,
Махне косой, ступай за мной,    |
Польно суєтиться.               | (2)

Все багацтво, всі розкоші
Складаєш у суми,
Кому вони дістануться –         |
Нема в тебе думи.               | (2)

Все багацтво, всі розкоші,
Суєту оставиш,
Тільки гріхи, діла свої         |
Судії представиш.               | (2)

Як задзвонять й усі дзвони
По смертній годині,
Скажуть люди:                   |
Вічна пам'ять по моїй кончині.  | (2)

Всі сродники, приятелі
Тіло провожають,
А ангели-хранителі              |
Душу зустрічають.               | (2)

Всі сродники, приятелі
Додому вертались,
А ангели-хранителі              |
За душу сражались.              | (2)

Пішла душа по митарству
За гріхи страдати,
Не поможуть гріхам моїм         |
Ні отець, ні мати.              | (2)

Не поможуть гріхам моїм
Ні браття, ні сестри,
А поможе милостиня,             |
Що я подавала.                  | (2)

Лежить душа обнажена,
А тіло потліло,
Ведуть душу на Суд Божий        |
За всякоє діло.                 | (2)

Амінь.

Поділитись сторінкою: